Поради для батьків

Батьківські настанови та їх наслідки для особистості дитини

Негативні настанови	Можливі наслідки	Позитивні настанови
Не твоє діло	Низька самооцінка, затримка психічного розвитку, тривожність, відчуження, конфлікти з батьками	А ти як думаєш?
Одягайся тепліше, захворієш	Підвищена увага до свого здоров’я, тривожність, страхи, часті простудні захворювання	Будь здоровий, загартовуйся
Ти – як твій тато (мама)	Проблеми у спілкуванні з батьками, впертість, низька самооцінка	Тато – прекрасна людина! Мама у нас розумниця!
Нічого не вмієш робити, недотепа!	Невпевненість у своїх силах, низька самооцінка, страхи, безініціативність, низька мотивація досягнень	Спробуй ще, у тебе вийде!
Не будеш слухатися, з тобою ніхто не дружитиме	Замкнутість, відчуженість, безініціативність, догідливість	Будь собою, в кожного є друзі
Горе ти моє	Почуття провини, низька самооцінка, вороже ставлення до оточення, конфлікти з батьками	Щастя ти моє, радість моя
Плакса – вакса	Стримування емоцій, внутрішня озлобленість, тривожність, страхи	Поплач, стане легше
От дурний, усе хотів віддати	Низька самооцінка, жадібність, проблеми у спілкуванні з ровесниками, егоїзм	Молодець, що поділився з дітками
Не кричи так, оглухнеш!	Прихована агресія, хвороби горла й вух, конфліктність	Скажи мені на вушко
Бруднуля, нечупара!	Відчуття провини, страхи, неуважність до свого зовнішнього вигляду, халатність у виборі друзів	Як приємно на тебе дивиться, коли ти чистий і охайний
Ти нехороший, маму ображаєш, я піду від тебе до іншої дитини	Відчуття провини, самотності, страхи, тривожність, порушення сну	Я ніколи тебе не залишу, ти – найкращій!
Нікого не бійся, нікому не поступайся, завжди давай здачі!	Відсутність самоконтролю, агресивність, труднощі у спілкуванні	Стримуйся, поважай людей

Як уникнути дитячих ревнощів?

Поради батькам:

1. Якщо ви помітили, що ваш син ревнує матір до батька, то матері слід поговорити з дитиною і пояснити, що вона дуже любить і сина, й тата, і що ви всі разом – одна родина. Якщо ж донька ревнує батька до матері, то розмову має провести батько. Намагайтеся також якомога більше проводити часу разом усією родиною, більше спілкуйтеся, займайтеся цікавими справами, відпочивайте, приділяйте більше уваги вашій дитині, і поступово дитина зрозуміє, що ви її любите, і припинить ревнувати своїх батьків.

2. Якщо ви вирішили народити другу дитину, то заздалегідь підготуйте старшу до народження малюка. Поясніть дитині, що в неї з’явиться маленький братик або сестричка, який потребуватиме більше уваги й турботи, ніж вона. Коли народиться малюк, дозволяйте старшій дитині, в межах її можливостей, допомагати вам доглядати за дитиною. Оптимальна різниця у віці дітей – від 3–7 років. Пам’ятайте, що дитині потрібно, щоб її любили, розуміли, поважали, тож покажіть їй прояви своїх почуттів до неї – пригорніть, поцілуйте, зазирніть із теплотою та ніжністю в очі, скажіть ласкаве слово. Робіть це частіше.

3. Ви маєте бути справедливими батьками. Пояснюйте дітям, що ви їх любите однаково. Можна навести такий приклад: у вас дві руки, але як без правої, так і без лівої ви не можете обійтися. Ви не можете вибрати з них улюблену, так само як і не можете вибрати найулюбленішу дитину.

4. Ви повинні навчитися ділити свою любов між двома дітьми однаково, щоб ніхто з них не відчував себе позбавленим вашої уваги. Згодом кажіть і демонструйте своїм дітям, що ви любите і цінуєте їх обох однаково – і у ваших дітей будуть дружні стосунки, а не прояви ревнощів та заздрості старшої до молодшої або навпаки.

5. Навчіть старшу дитину відповідати за свої дії, одразу ж не дозволяйте їй звалювати будь-які невдачі на молодшу.

6. Нехай у кожної дитини будуть свої особисті іграшки, книжки, фарби. У такому випадку вони навчаться мирно ділитися і мінятися. Якщо ви даруєте будь-що молодшій дитині, пам’ятайте і про старшу.

7. Коли молодша дитина спить, намагайтеся максимально використовувати цей час для старшої: пограйтеся, почитайте, подивіться улюблені мультфільми.

8. Нехай ваші діти все роблять разом: їдять, умиваються, малюють, а ви їм у цьому допомагайте. Не забувайте хвалити обох дітей. Привчіть дітей до почуття відповідальності одне за одного. Пояснюйте їм мотиви своєї поведінки.

9. Не можна перетворювати дітей на конкурентів та створювати умови, в яких вони будуть змагатися. Вони ще встигнуть проявити себе, коли подорослішають. Нехай діти відчувають, що їх люблять. І не за те, що хтось молодший, а хтось старший, а просто за те, що вони–ваші діти.

10. Мудрість у поведінці батьків здатна виправити навіть найскладнішу ситуацію, пов’язану з ревнощами.

Дитяча істерика: інструкція для батьків

Напевно всім нам колись доводилося бачити випадки, коли дитина посеред вулиці або в магазині раптом починав падати на землю, кричати і стукати руками і ногами. Це прояв дитячої істерики, яке може статися несподівано для самих батьків, і без адекватної на те причини. З подібним станом не так-то просто впоратися, так як звичайне співчуття може викликати лише посилення емоцій. Як поводитися, якщо твоя дитина впала в істерику?

Що таке істерика?

Істеричний стан передбачає собою розбурханий стан нервової системи, що супроводжується плачем, а іноді навіть блювотою, запамороченням або непритомністю. Дитяча істерика – це завжди спосіб залучення до себе уваги, до кінця не усвідомлений самим малюком. Істерика може бути методом маніпуляцій і спроб змусити дорослих робити те, що хоче дитина. Самопереконання і багата дитяча уява доводить ситуацію до того, що дитина може навіть імітувати свідомість або серцевий напад.

З істерикою потрібно боротися з самого дитинства

Звичка отримувати бажане за допомогою розігрування сцен на публіку з роками тільки більше закріплюється, особливо, якщо дитина бачить дієвість даного способу. А між тим, натужні сльози і показова істерика шкідливі не тільки для нервів оточуючих, але і для здоров’я самої людини. У момент істерики тиск в судинах головного мозку сильно і різко зростає, що підвищує ризик виникнення інсульту або інших захворювань. Крім того, потураючи дитячим маніпуляціям, ти ризикуєш втратити авторитет дорослого в їх очах, і тоді тобі доведеться туго, адже яка дитина буде слухатися того, кого не поважає?

Як поводитися під час дитячої істерики

Боротьбу з істерикою, як методом отримання бажаного, потрібно починати з самого першого прояву. Якщо один раз малюк закатає істерику, і ти почнеш метушитися навколо нього і намагатися догодити, то ти ризикуєш закріпити таку поведінку на довгі роки. Потрапивши в подібну ситуацію, тобі доведеться проявити все своє розуміння того, що відбувається, і знайти відповідні слова, щоб малюк тебе почув. Намагайся при розмові з дитиною в істериці, дотримуватись деяких правил:
Зберігай спокій. Хоч це і вкрай важко, тим не менш, батьківська відповідна істерика тільки посилить ситуацію, також, як і спроби серйозно і логічно поговорити з дитиною. Обговорювати ситуацію краще через деякий час, коли малюк вже зовсім заспокоївся.
Постарайся зрозуміти, з чого починається істерика, і використовувати цю ж причину для її завершення. Якщо причиною істерики малюка послужила його бурхлива фантазія, постарайся відвернути його увагу розповіддю про нього ж, в якому він герой, у якого все виходить. Якщо малюк прагне бути в центрі уваги, то покажи йому, що він уже своєї мети добився і далі продовжувати спектакль безглуздо.